Навіщо мені?
Lelyana_ art
Навіщо мені серце, якщо воно постійно болить? Якщо воно так роздерливо та в'їдливо щемить? Навіщо мені серце, якщо його так легко розбити? Якщо я з його допомогою не можу нічого зробити? А нащо мені така крихка та ніжна душа? Яку легко розтоптати і розбити, яка не може нічого й нікого воскресити? Як нелегко мені, коли друга частина душі так тяжко страждає, Бо тоді моє серце і моя половина душі її з останніх сил воскрешає.
2021-01-16 18:32:33
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую 😊. Та це класний спосіб висловити свої емоції і відпустити їх😌😇
Відповісти
2021-01-16 18:37:36
2
Akeldama
@Lelyana_ art це Ви вірно підмітили, відносно емоцій. А вірш дійсно чудовий.))
Відповісти
2021-01-16 19:22:36
1
Lelyana_ art
@ Akeldama Щиро дякую 😉
Відповісти
2021-01-16 19:27:44
1
Інші вірші поета
До України Я заплуталась... Добряк Я клянуся...
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11468
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2678