Вічність
Я не хотіла жити вічно, поки не зустрілися наші душі знову, Вони колись були однією цілою, але чому розділилися - невідомо нікому, З того часу пройшло сорок тисяч років, Нашу зустріч передбачили мільйони пророків, Ми живемо так давно, бо стільки живуть наші душі, Вони й далі будуть переходити в життя грядущі, Ми з першого слова відчули, що є частинками стародавнього інь-яню, З'єдналися тепер не лише душі, а й серця, щоб йти в путь дальню, Тепер ми назавжди разом у цій нескінченності років, За хитросплетіннім долі та теоріями майбутніх віків, Так мало бути, бо світовий баланс має відновитись, Не могли ми ніколи не знайти одне одного, а в одному житті загубитись, Я не хотіла жити вічно, але тепер я хочу цього з тобою, Бо наші душі безсмерті і будуть йти одна за одною, І що так буде тепер я точно вже знаю, Бо ти - моя половинка вічності і я тебе навічно кохаю. *Кароокому
2021-02-03 18:35:13
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
Дякую 😘. Мабуть, так і є💋
Відповісти
2021-02-03 20:07:13
2
Akeldama
Приєднуюся до тезки. Те ж той вірш пригадався.)
Відповісти
2021-02-03 23:16:16
1
Lelyana_ art
@ Akeldama 😊😉
Відповісти
2021-02-04 04:46:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2958
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5448