Лише в мені
Ти одинока, ти сама, І де у світі тая доля? Що уступить пітьмі поля, Де те тихе щебетання? Ніжне й тихе колисання? Мабуть, де віти мої, В тихій журбі, На листі калиновому в світанку, Де соловейко співає без перестанку, Та мрія моя, Тиха течія, Де в світі та любов? Що ворушить кров? На глибинах океанів, На квітах ранніх-ранніх, У саду там коло хати, Буде вітер колихати, Я до неба підіймусь, І у висі розірвусь, Упаду на теплі роси, Де розквітнуть вже колоси, Де все воно?На якій глибині? Все це лише в мені.
2020-07-02 17:32:50
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
The flood D
По моему мнению, это самый лучший стих, который Вы опубликовали за последний месяц! Очень нравится!
Відповісти
2020-07-03 04:35:28
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2758
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4816