Я ненавиджу...
Я ненавиджу несправедливість, Хай горить у справедливості вогні, Щоб ніколи нікого не зачіпала лиха вість, Хай розлетиться на шматки, як у лихому сні, Я ненавиджу, коли від несправедливості справедливі потерпають, Коли поплатились за власну правду, Хай душі кривдників у грозовій хмарі згорають, Не завжди вони матимуть владу, Я ненавиджу, коли корони одягають ті, хто у серці коріння зла пускають, Вони не мають права світ руйнувати, Хай їх злі і продажні королівства палають, Сили світла і добра їм ніколи не зламати, А я поплатилась за те, що боролась до кінця, За те, що отримала допомогу, Що не одягла чужого злого вінця, Але ми ще подивимось, хто врешті-решт буде святкувати свою перемогу.
2020-12-28 19:18:00
10
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Lelyana_ art
@ Akeldama Дякую. Мені вже дуже сильно накипіло за сьогодні, що свій творчий політ я вирішила не стримувати. Хоча мені здалося, що вірш різкуватий, але має право на існування. А щодо ситуації - я свої висновки зробила і все буде добре.
Відповісти
2020-12-28 19:35:20
1
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏 👏
Відповісти
2020-12-28 20:38:59
1
Lelyana_ art
@Green Cherry Дякую 😊
Відповісти
2020-12-28 20:41:50
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12977