Ні, я не така, якою здаюся
Ні, я не така, якою здаюся, Я глибше, ніж море, ніж океани, Ніколи більше в минуле не повернуся, Те, що було, те більше не з нами, В мені грає надія, яка окриляє, Я дихаю сонцем і хочу літати, Нічого у світі моїх мрій не спиняє, Але важко мені все зло пробачати, Я вільна і сильна, йду далі і не боюся жити, Я буду підійматись та падати, така моя доля, І точно знаю, що мрію любити, Молюся і вірю, що на все Божа воля, У душі моїй ніжність, любов і тепло, Мені так хочеться з кимось це розділити, Та не гляну на те, що вже було, Колись прийде весна і розцвітуть в душі моїй квіти, Ні, я не така, якою здаюся, Я маю в серці те, що не вмирає, Мені вдалося забути і я не боюся, І той вогонь в моєму серці і душі ніколи не згасає.
2020-06-27 21:12:53
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Гарно😉
Відповісти
2020-07-02 19:38:51
2
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую😊
Відповісти
2020-07-02 20:02:58
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1922
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4842