Дощі
Lelyana_ art
Є моменти, коли треба задуматися про себе, Відірватися від урагану життя, Зрозуміти, що штовхає до вершини гори тебе, Розпізнати свої почуття, Не хочеться знову вселяти собі віру, Бо дощі моє серце залили, Хочеться випасти з цього виру, Холодні вітри всю шкіру і душу оповили, Я втрачаю себе, бо попереду майбутнє-примара, Мені невідомо справжню суть існування, Я не бачу ні в собі, ні в кому того невідомого чару, Неначе, все, що навколо це карма і суцільні страждання, Мої жертви, насправді, нічого не варті, Їх змило осіннім дощем, Я не бачу своєї точки на карті, Все моє тіло обійняте плющем, Щось погасло і обезцінило все, що було, буде і зараз, Опустилися руки і в душу завітала печаль, Мені невідомо, коли ця чорна нитка обірветься враз, А поки мене омивають дощі і мій жаль.
2020-10-16 21:12:39
7
0
Інші вірші поета
Троянди в твоєму саду Крила Повернуся Ти знаєш...
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2447
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1370