Повернуся
Коли підступає ворог, знищує все твоє мирне життя, Виходу немає, Лише воювати, бо вже нема вороття, Навкруги все палає, Чужинці забрали моє серце і душу, Розбили мою сім'ю, Захистити собою я мушу, Бо їм не зламати мрію мою, Буду пам'ятати про свою надію, Світле майбутнє здається далеко зіркою на небосхилі, Піду воювати, бо маю я мрію, Діти за вас мої милі, Боляче мені далеко від дому, На холодному фронті стою, Завдали цьому миру роздолу, Як кров ллється так і свою проллю, В очах у людей страх сильніший щодня, Я дивлюся смерті в очі, Як же там родина моя? Які гіркі вони сльози дівочі, Ранені і вбиті вже не страшні мені, Візок запряжу і поїду туди, І сниться мені мир у ясному сні, Ніби крапля цілющої води, Я пообіцяв, що повернуся, Не гасне моя тінь, Голубом з миром я увірвуся, Хоч не передати весь жах та біль, Ніби безкінечна ця війна, Але я чую,що скоро кінець, Надія...надія ще жива, Ніби втіхи острівець, На ранок чується перемога, так саме вона, Недаремна була мрія моя, Це була остання у вогні весна, Ніби живої ріки течія, Не шумлять більше гармати, Припинилися людські страждання Дочекалася сина мати, Це перше мирне світання, Але скільки горя і сліз віддали ми, Розруха залишилася нам, До самої дійшли мілини, Але не дарма я серце віддав, Іду я додому і радіє земля, Світить сонечко та ясне, Збулася мрія моя, Все мене до родини зове, На порозі я став не повірили мені, Що дійшов до самого краю, Радію, що прийшов з далені, І щастя я більшого, ніж мир вже не знаю. * Присвячую подвигу прадідуся
2020-06-29 21:08:47
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2415
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4398