Повернуся
Коли підступає ворог, знищує все твоє мирне життя, Виходу немає, Лише воювати, бо вже нема вороття, Навкруги все палає, Чужинці забрали моє серце і душу, Розбили мою сім'ю, Захистити собою я мушу, Бо їм не зламати мрію мою, Буду пам'ятати про свою надію, Світле майбутнє здається далеко зіркою на небосхилі, Піду воювати, бо маю я мрію, Діти за вас мої милі, Боляче мені далеко від дому, На холодному фронті стою, Завдали цьому миру роздолу, Як кров ллється так і свою проллю, В очах у людей страх сильніший щодня, Я дивлюся смерті в очі, Як же там родина моя? Які гіркі вони сльози дівочі, Ранені і вбиті вже не страшні мені, Візок запряжу і поїду туди, І сниться мені мир у ясному сні, Ніби крапля цілющої води, Я пообіцяв, що повернуся, Не гасне моя тінь, Голубом з миром я увірвуся, Хоч не передати весь жах та біль, Ніби безкінечна ця війна, Але я чую,що скоро кінець, Надія...надія ще жива, Ніби втіхи острівець, На ранок чується перемога, так саме вона, Недаремна була мрія моя, Це була остання у вогні весна, Ніби живої ріки течія, Не шумлять більше гармати, Припинилися людські страждання Дочекалася сина мати, Це перше мирне світання, Але скільки горя і сліз віддали ми, Розруха залишилася нам, До самої дійшли мілини, Але не дарма я серце віддав, Іду я додому і радіє земля, Світить сонечко та ясне, Збулася мрія моя, Все мене до родини зове, На порозі я став не повірили мені, Що дійшов до самого краю, Радію, що прийшов з далені, І щастя я більшого, ніж мир вже не знаю. * Присвячую подвигу прадідуся
2020-06-29 21:08:47
6
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2290
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9002