Моє серце не згодне зі мною

Lelyana_ art

Коли душа полум'яним цвітом палає, Коли серце грудну клітину жалібно розриває, Коли здається, що немає світлої дороги далі, Коли згадуються вікові мандри невдалі, Камінь Сізіфа стає більшим, ніж весь простір світу, І немає у душевних океанах весняного квіту, Обов'язок і серце - вічні антитези буття, Вони пускають чорний грозовий туман у моє життя, Я плачу і мої сльози - діамантовий кришталь, Вавилонська вежа нездійснених сподівань, Почали палати пожежею білі крила, Та кораблі життя згортати вітрила, Здається, що в театрі життя я граю чужу роль, Що чужорідний маю в собі вогонь, Все не те, все не так, я не хочу, щоб так розкрилась мого життя квітка, Здавалося, що життєвий коловорот - це вічна клітка, Здавалося, що це кінець і за горами вічна мерзлота, Та за межею полярного сяйва безкінечні літа, Моя надія цвіте із лялечки, яка метеликом стане, Із пуп'янку, який ніколи не зів'яне, Я згадала, що еліксир неземної сили маю, Бо все життя секрет людського натхнення зберігаю, Лише теплим струменем добра душа і серце можуть з'єднатися, Щоб їх вічна антонімія змогла розірватися, Інший сценарій диктувала душа, оповита зимою, Та моє весняне серце не згодне зі мною, Я піду далі у вищі космічні виміри пізнання себе, Лише такий тернистий шлях мене до успіху приведе.

2021-04-09 21:26:08

14

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Н Ф

Гарно написано.Скидається на одвічну боротьбу своєї душі зі своїм розумом...нажаль не завжди виходить так,як підказує серце

Відповісти

2022-11-04 20:56:47

1

Lelyana_ art

@Н Ф Так, не завжди виходить так, але вміння чути своє серце багато чого варте.

Відповісти

2022-11-04 21:00:13

1

Н Ф

Дійсно,багато чого...

Відповісти

2022-11-04 21:00:49

1

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

864

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

1353