Здатися, я завжди встигну
Я справді думала здатися,
Перестати боротися без упину,
Та довелося собі зізнатися,
Що я тоді знищу в собі сильну людину,
Я пройшла цей шлях достойно,
Мені не можна руки опустити,
Впасти собі беззрбойно,
Більшого і кращого не хотіти,
Я плакала і сміялась, злилась і раділа,
Працювала до болю в колінах,
Для того, щоб моя квітка зацві̀ла,
Робила вдих на останніх силах,
І чи тепер я можу здатися?
Хтось думав, що я притихну?
Я хочу собою пишатися,
А здатися, я завжди встигну.
2020-12-02 22:11:54
8
0