Лист
Я знов пишу собі листи, В рядках складаючи думки. Шукаю в них своє буття, Заплутане та не відоме. Щосили пробиваю шлях, Аби знайти хоч щось хороше. Що сталось з нами, невідомо, Хто став знов жертвою брехні. Скоріш за все я загубилась, В тій купі бруду між людей. Не помічаю світла в небі, Лиш темрява вона ж одна. Той промінь світла, де він чуєш? Залишив дім мій без вагань. Дні линуть швидко і невпинно, А ніч закутує мій світ. Навіює мені щомиті, Ті довгі й невимовні сни. Коли у них звучить надія, Реальність тяжко віднайти. Невдовзі все пройде, я знаю І лист відкину я, кудись. Бажаю світла в свому серці, Піду за покликом душі. Шукатиму бо поруч віра, Вона дає мені життя. Щоб там не було я прорвуся І буду сильною, клянусь.
2020-12-19 14:35:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1177
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2520