Вона
За покликом твоїх думок, За вірою, що є в тобі Лунає і мене дратує, В душі наспівує Вона. Сьогодні прохолодна, темна Ще вчора віяла теплом. Пориви вітру чую знову, І вкотре за вікном Вона. До болю забиваєш, лаєш Змітаєш все що не твоє. І лиш на мить я бачу погляд, Там де колись була Вона. Крізь сон тебе не зупинити, Затримати ось тут на мить. Навколо завмирають люди, І крок за кроком лиш Вона. У небі, навіть під землею, Посеред шуму, голос твій. Ховатись нам, чи утікати, Усе даремно, тут Вона. А поки ти мене все просиш, Благаєш залишись усе. Я створю світ для нас з тобою, І в нім не знайде нас, Вона. Вона, яка не скорена нікому. Вона ж, що у тіні стоїть. Вона тоді коли ти плачеш. Вона твій ворог і твій друг...
2021-03-02 15:17:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2502
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156