Не мовчати...
Все... Досить... Скільки можна, Тримати це все у собі. Так кожний день собі говорю, Роблю ж все зовсім навпаки. Не стану я жалітись, нащо, Хіба ж комусь це до душі? У кожного свої проблеми, І точно більші ніж мої. Що ж скажеш ти, доволі просто, Так викласти усе на стіл. Як за вечерею так влучно, Лиш не зіпсути апетит. Поволі я все відпускаю, Егоїстично рвусь вперед. А раптом моя думка вірна, Затримаю її на мить. Скажу комусь, що так тривожить, Одразу ж зникну в тінь. А потім увірвусь в чийсь спокій, І розкладу свої думки. Нам так кортить почути правду, Але без болю і жалю. Та тільки слів бракує часом, В моменти правди без брехні.
2020-11-23 17:29:44
0
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16707
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3442