Перешкоди
Знов кляті перешкоди, Не взмозі обійти. Шукаю виправдання, Аби лиш утікти. Терпіти їх не стану, Для чого цей тягар. Лиш серцю біль завдам я І дали буду жить. Чи буде шлях той вірний, Хто зможе розказать, Кому тепер повірити Щоб біль свій подолать. Я страх сховати мушу, Від тих чужих очей. Які дедалі ближче, В тіні моїй стоять. Щодуху б'ють у спину, Тривожать мої сни. Стирають все що хочуть, Так просто без вагань. Скажіть мені лиш прошу, Де шлях той віднайти. Коли остання думка, Навіює лиш смерть. Кричати знов благає, По стінах тих повзти. Аби ті кляті звірі, Не з'їли до костей.
2020-11-22 14:55:45
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2280
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2462