7
Наступного дня ми з Максом вирішили влаштувати пікнік біля річки за магазином. Ми посідали на покривало, розклали їжу та напої. Ми їли, а потім дуріли, лоскотали один одного. Знесилені, лягли на траву. Так у тиші пролежали 2-3 хвилини, а потім Макс сказав:
- Як добре і легко, - крадькома, подивившись на мене, додав, - з тобою.
- І мені.- Я посміхнулася.
Максим повернувся на бік, майже нависаючи наді мною, провів пальцем по моїй щоці.
- Ходімо купатися? - запропонував він хрипким голосом.
- Ходімо.
Вода була тепла, як чай. Не встигла я й метра проплисти, як мене схопили міцні руки за талію і притиснули до гарячого тіла. Я відкинула голову Максу на плече. Гарячим подихом Максим прошепотів:
-Ти така гарна.
І ніжно поцілував у мочку вуха, потім шию. Мене обдало жаром, бажанням.
Я обернулася до нього обличчям, обвила його шию руками і ми зімкнулися в ніжному поцілунку. Його руки блукали по моїх плечах, спині, стегнах. Ніжно стискав мої ягодиці. Макс почав пристрасно мене цілувати, вибагливо. Я вся горіла від бажання, моє тіло хотіло більшого.
Несподівано з'явився Міша. Ми злякано відсторонилися.
- Здоров вам, вибачте, що завадив, але там бабусі твоїй, Максе, не добре.
Ми, як ошпарені, вистрибнули з води і побігли до Марії Іполитівної.
- Бабуся, як ти? - стривожено запитав Макс.
- Жити буду синок. Тиск підстрибнув, Настюша укол зробила, вже краще.
Настюша, виявляється їхня місцева медсестра.
- Може швидку викликати? - Я запитала.
- Ні в якому разі. Я себе вже краще почуваю.
Поки Макс побіг назад до річки, щоб прибрати там за собою, я сиділа біля бабусі. Вона заходячи в сон, пробурмотіла:
- Гарна пара. Я рада.
І вона заснула.
У вечері Марія Іполітівна виглядала, як огірочок і готувала вечерю.
Після вечері ми з Максом вийшли надвір, він мав поїхати.
- На добраніч, моя мавка. На тижні постараюся приїжджати.
- Я вже вдруге від тебе чую це слово, чому "мавка"?
- Бо знайшов тебе вздовж дороги, біля лісу.
Макс ніжно мене поцілував та поїхав.
Він приїжджав щовечора і ми всі дружно вечеряли, а потім знову їхав. Мені страшенно не вистачало його. У п'ятницю ввечері Макс не приїхав, написавши смс, що багато роботи і він затримується. Я почала хвилюватись. Вже накрутила себе, що він із нареченою помирився. Вночі не могла заснути, всякі підступні думки в голову лізли. Нарешті настав ранок. Я швиденько спустилася вниз.
- Доброго ранку, Олечко.
- Доброго, а Макс ще не приїхав? - схвильовано я запитала.
Позаду мене пролунали кроки:
- Доброго ранку, Олечко, - грайливо він сказав, - я вночі приїхав.
І на душі так тепло стало. Подумки себе насварила за дурні думки.
- Збирайся, ми їдемо на озеро з ночівлею. Бабуль, ти не проти, що ми тебе залишимо?
- Їдьте, відпочивайте, ви молоді, вам треба. - відповіла бабуся і мені підморгнула.
- А що брати із собою?
- Одягни щось легке, про решту подбаю я.
І я побігла нагору перевдягатися.
- Я готова.
Ми поцілували Марію Іполитівну та поїхали. Зупинились біля якогось будинку.
- Чому ми зупинилися?
- Треба забрати з собою закохану парочку.
– А хто з нами їде взагалі?
- Ось зараз підійдуть Гриша та Ксюша, вони в цивільному шлюбі живуть, а Міша під'їде з Ваською і казав, що дівчинку собі якусь візьме, щоб не нудьгувати.
- Ага, а Васька, значить нудьгуватиме? - єхидно запитала я.
- А Ваські ніколи не нудно.
Зрештою прийшла любовна парочка. Макс представив нас і ми поїхали.
МАКС
Коли ми приїхали, Міша вже був на місці. Я був у шоці яку він дівчину з собою взяв-Валентина. Подруга Марини. Навіщо він її привіз? Вона відразу побігла вітати мене обіймати, але я перехопив її руки, опустив і представив Олю:
- Знайомтеся. Це Оля-моя дівчина, а це наші друзі - Вася та Валентина. - хмикнув я.
Яка Валя мені подруга? На Мішу я був злий. Помітив, як невдоволено Валя сверлила Олю поглядом і зрозумів, що від Олі я ні на крок.
Ми розставили намети, розвели вогонь, випили вина. Потім посмажили м'ясо і дружно сиділи навколо багаття.
ОЛЯ
Мені ця Валентина одразу не сподобалася. Добре, що Макс увесь час був біля мене. Але мені треба було відлучитися. Коли я вийшла із-за кущів, то напоролася на цю Валю.
- Хочеш відкрию секрет? - в'їдливо прошипіла вона.
- Не цікаво. - Мені хотілося швидше піти.
– Це я здала Марину. Але не для тебе старалася. Будь добра, піди з дороги.
- Ааа, то тобі в кущі треба, так проходь. - відповіла я із сарказмом.
- Ти чудово розумієш про що я. - Валентина явно була в люті.
- Оля! Ти де!? - покликав Макс.
- Я вночі до тебе прийду, тоді й поговоримо. - прошипіла Валя.
- Вже йду! - відповіла Максу і продовжила Валі, - Я думаю нам не потрібна третя зайва.
Валя округлила очі, розуміючи, що отримала поразку.
Вечір продовжився без пригод. Ніч також. Між нами з Максом нічого не було, ми солодко спали обійнявшись.
На другий день, зібравшись, ми відвезли Гришу та Ксюшу додому. Коли ми залишилися в машині одні я сказала:
- Макс, мені вчора Валентина сказала, що це вона про Марину тобі росказала. Це правда?
- Ну, як тобі сказати, я про це тільки зараз дізнався. Мені писали із невідомого номера, а фото секретарка дала. Тільки не збагну навіщо Валя це зробила. Вони ж подруги з Мариною.
- Тому що око на тебе поклала.
- З чого ти взяла? - здивувався Макс.
- Вона сама мені сказала.
- Дурна, хоч дякую їй, що розплющила мені очі. - погладжуючи мою руку, сказав Макс.
Залишок дня ми провели перед телевізором, закутавшись у плед, із печивом та чаєм.
МАКС
Оля, заснула у мене на плечі. Я обережно переклав її в ліжко. Поцілувавши в щоку, поїхав додому. У голові крутилася інформація про Валентину. Я б і не здогадався б сам. Завтра знову рутинні дні на роботі. Ні, я люблю і дорожу своєю роботою, але за Олечкою сумуватиму. Я почав замислюватися, а може вона та сама.
- Як добре і легко, - крадькома, подивившись на мене, додав, - з тобою.
- І мені.- Я посміхнулася.
Максим повернувся на бік, майже нависаючи наді мною, провів пальцем по моїй щоці.
- Ходімо купатися? - запропонував він хрипким голосом.
- Ходімо.
Вода була тепла, як чай. Не встигла я й метра проплисти, як мене схопили міцні руки за талію і притиснули до гарячого тіла. Я відкинула голову Максу на плече. Гарячим подихом Максим прошепотів:
-Ти така гарна.
І ніжно поцілував у мочку вуха, потім шию. Мене обдало жаром, бажанням.
Я обернулася до нього обличчям, обвила його шию руками і ми зімкнулися в ніжному поцілунку. Його руки блукали по моїх плечах, спині, стегнах. Ніжно стискав мої ягодиці. Макс почав пристрасно мене цілувати, вибагливо. Я вся горіла від бажання, моє тіло хотіло більшого.
Несподівано з'явився Міша. Ми злякано відсторонилися.
- Здоров вам, вибачте, що завадив, але там бабусі твоїй, Максе, не добре.
Ми, як ошпарені, вистрибнули з води і побігли до Марії Іполитівної.
- Бабуся, як ти? - стривожено запитав Макс.
- Жити буду синок. Тиск підстрибнув, Настюша укол зробила, вже краще.
Настюша, виявляється їхня місцева медсестра.
- Може швидку викликати? - Я запитала.
- Ні в якому разі. Я себе вже краще почуваю.
Поки Макс побіг назад до річки, щоб прибрати там за собою, я сиділа біля бабусі. Вона заходячи в сон, пробурмотіла:
- Гарна пара. Я рада.
І вона заснула.
У вечері Марія Іполітівна виглядала, як огірочок і готувала вечерю.
Після вечері ми з Максом вийшли надвір, він мав поїхати.
- На добраніч, моя мавка. На тижні постараюся приїжджати.
- Я вже вдруге від тебе чую це слово, чому "мавка"?
- Бо знайшов тебе вздовж дороги, біля лісу.
Макс ніжно мене поцілував та поїхав.
Він приїжджав щовечора і ми всі дружно вечеряли, а потім знову їхав. Мені страшенно не вистачало його. У п'ятницю ввечері Макс не приїхав, написавши смс, що багато роботи і він затримується. Я почала хвилюватись. Вже накрутила себе, що він із нареченою помирився. Вночі не могла заснути, всякі підступні думки в голову лізли. Нарешті настав ранок. Я швиденько спустилася вниз.
- Доброго ранку, Олечко.
- Доброго, а Макс ще не приїхав? - схвильовано я запитала.
Позаду мене пролунали кроки:
- Доброго ранку, Олечко, - грайливо він сказав, - я вночі приїхав.
І на душі так тепло стало. Подумки себе насварила за дурні думки.
- Збирайся, ми їдемо на озеро з ночівлею. Бабуль, ти не проти, що ми тебе залишимо?
- Їдьте, відпочивайте, ви молоді, вам треба. - відповіла бабуся і мені підморгнула.
- А що брати із собою?
- Одягни щось легке, про решту подбаю я.
І я побігла нагору перевдягатися.
- Я готова.
Ми поцілували Марію Іполитівну та поїхали. Зупинились біля якогось будинку.
- Чому ми зупинилися?
- Треба забрати з собою закохану парочку.
– А хто з нами їде взагалі?
- Ось зараз підійдуть Гриша та Ксюша, вони в цивільному шлюбі живуть, а Міша під'їде з Ваською і казав, що дівчинку собі якусь візьме, щоб не нудьгувати.
- Ага, а Васька, значить нудьгуватиме? - єхидно запитала я.
- А Ваські ніколи не нудно.
Зрештою прийшла любовна парочка. Макс представив нас і ми поїхали.
МАКС
Коли ми приїхали, Міша вже був на місці. Я був у шоці яку він дівчину з собою взяв-Валентина. Подруга Марини. Навіщо він її привіз? Вона відразу побігла вітати мене обіймати, але я перехопив її руки, опустив і представив Олю:
- Знайомтеся. Це Оля-моя дівчина, а це наші друзі - Вася та Валентина. - хмикнув я.
Яка Валя мені подруга? На Мішу я був злий. Помітив, як невдоволено Валя сверлила Олю поглядом і зрозумів, що від Олі я ні на крок.
Ми розставили намети, розвели вогонь, випили вина. Потім посмажили м'ясо і дружно сиділи навколо багаття.
ОЛЯ
Мені ця Валентина одразу не сподобалася. Добре, що Макс увесь час був біля мене. Але мені треба було відлучитися. Коли я вийшла із-за кущів, то напоролася на цю Валю.
- Хочеш відкрию секрет? - в'їдливо прошипіла вона.
- Не цікаво. - Мені хотілося швидше піти.
– Це я здала Марину. Але не для тебе старалася. Будь добра, піди з дороги.
- Ааа, то тобі в кущі треба, так проходь. - відповіла я із сарказмом.
- Ти чудово розумієш про що я. - Валентина явно була в люті.
- Оля! Ти де!? - покликав Макс.
- Я вночі до тебе прийду, тоді й поговоримо. - прошипіла Валя.
- Вже йду! - відповіла Максу і продовжила Валі, - Я думаю нам не потрібна третя зайва.
Валя округлила очі, розуміючи, що отримала поразку.
Вечір продовжився без пригод. Ніч також. Між нами з Максом нічого не було, ми солодко спали обійнявшись.
На другий день, зібравшись, ми відвезли Гришу та Ксюшу додому. Коли ми залишилися в машині одні я сказала:
- Макс, мені вчора Валентина сказала, що це вона про Марину тобі росказала. Це правда?
- Ну, як тобі сказати, я про це тільки зараз дізнався. Мені писали із невідомого номера, а фото секретарка дала. Тільки не збагну навіщо Валя це зробила. Вони ж подруги з Мариною.
- Тому що око на тебе поклала.
- З чого ти взяла? - здивувався Макс.
- Вона сама мені сказала.
- Дурна, хоч дякую їй, що розплющила мені очі. - погладжуючи мою руку, сказав Макс.
Залишок дня ми провели перед телевізором, закутавшись у плед, із печивом та чаєм.
МАКС
Оля, заснула у мене на плечі. Я обережно переклав її в ліжко. Поцілувавши в щоку, поїхав додому. У голові крутилася інформація про Валентину. Я б і не здогадався б сам. Завтра знову рутинні дні на роботі. Ні, я люблю і дорожу своєю роботою, але за Олечкою сумуватиму. Я почав замислюватися, а може вона та сама.
Коментарі