А ми малі були...
Лєна
А ми малі були І іграшками грались. Тепер дорослі ми, Дитинство забувалось. А ми малі були І ми тоді не знали... Тепер дорослі ми, І умиваємось сльозами. А ми малі були Цукерки їли І сміялись. Тепер дорослі ми Про мирний день забулись. А ми малі були, Відповідальності не мали. Тепер дорослі ми І звести не можемо кінці з кінцями. А ми малі буди, Дитинство було в мирі. Тепер дослі ми І на яву ці страшні війни Я хочу бестурботного дитинства для дітей своїх! Я хочу миру, не боятися за них! Я хочу, щоб не зламалась їхня віра в краще! Я хочу, щоб ми прокинулися вранці, А в телефоні пам'ять, щоб була забита Від новин, що вже мир- закінчилась війна!
2023-11-14 15:30:26
2
0
Інші вірші поета
МОЇ ВІРШІ Хіба ми думали... Нотатки Емоції
Інші поети
Poet of Dark Rose
@Poet_of_Dark_Rose
L.r.c
@lonely_rose_club
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5360
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2057