Найскладнішим у ній було ім'я
Найскладнішим у ній було ім'я, Ніби назва екзотичного корабля, Що в трюмах провозив солодке вино, Найкраще у ній було її тепло. Таке далеке і водночас близьке, Було у ній щось, що ніколи не вмре. Безкордонна краса, східний манер, Я любив кожну з її химер. Та коли сіло сонце, вона пішла, Певно, знайшла інші води, тепліші серця. Та коли сходить місяць, згадую те, Що ніколи не вмре, ніколи не вмре.
2022-12-20 06:12:11
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сузанна Ревич
це... це так гарно(((
Відповісти
2022-12-20 21:46:03
1
Лев Ковський
Відповісти
2022-12-20 22:03:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2516
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844