Зима
+ Зима приходить з мертвими птахами — Приносить холод й тишу в груди І чорними, як нафта, небесами Вкриває найміцніші мури. Людських тіл і душ розп'яття, Таємний морок піднебесся, Зима приносить нам прощання І тихий шепіт свого серця. Вона приходить з порожніми містами І забирає найтепліше І льодяними, як тіла, мостами Біжать у ніч, поки не стало гірше.
2022-12-24 08:12:08
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лев Ковський
@Тигриця дякую вам)
Відповісти
2022-12-24 12:36:54
1
Тигриця
@Лев Ковський Це вам треба дякувати. Справжнє мистецтво. Я сама пишу вірші, але також читаю й інших авторів. Це просто задоволення.
Відповісти
2022-12-24 12:37:51
1
Лев Ковський
Відповісти
2022-12-24 12:38:53
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5074
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2417