Коли повітря наповнюється димом
Лев Ковський
Коли повітря наповнюється димом І рани гнійні зживають докупи, Радій, немов дитина, Радій, що не можеш забути. Минулого дня найбільшу втому, Життя пройдешнього найтяжчу втрату, Душі понівеченої болючу судому І слова останні сказані кату. Удари вітру і шторму хвилі, Холод собачий і голод ядучий, Все, що може зламати людину, Головне про це не забути.
2022-12-31 13:03:51
1
0
Інші вірші поета
Зима Найскладнішим у ній було ім'я Поки тебе ще тримає земля
Інші поети
hailey_mantione
@hailey_mantione
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2520
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2229