Коли повітря наповнюється димом
Лев Ковський
Коли повітря наповнюється димом І рани гнійні зживають докупи, Радій, немов дитина, Радій, що не можеш забути. Минулого дня найбільшу втому, Життя пройдешнього найтяжчу втрату, Душі понівеченої болючу судому І слова останні сказані кату. Удари вітру і шторму хвилі, Холод собачий і голод ядучий, Все, що може зламати людину, Головне про це не забути.
2022-12-31 13:03:51
1
0
Інші вірші поета
Поки тебе ще тримає земля Зима Найскладнішим у ній було ім'я
Інші поети
Elae Marks
@Elae_Marks
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5292
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5228