Поки тебе ще тримає земля
Лев Ковський
Поки тебе ще тримає земля Поки під нами тяжіє перон Нехай не лякають мовчальні слова І хмуре небо, залите в бетон Скоро розвіється запах трави І чорні шпали прогнуться від болю Вслухайся у теплий дзюркіт води Вслухайся у вітер, що йде за тобою Тримай відкритими свої уста Щоб легше було тебе цілувати Хай ніч ця буде довга й п'янка Хай завтра ніколи не ввійде в кімнату Та морфій відпустить останні нитки Довгі халати порушать наш спокій В цю мить ти захочеш востаннє піти В цю мить на перон прибуде твій потяг
2022-12-21 07:19:32
3
0
Інші вірші поета
Коли повітря наповнюється димом Зима Найскладнішим у ній було ім'я
Інші поети
Charlie
@CharliePage
King Dante
@grotesquecreature
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10616
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2138