Думки
Як хотілося мені, Знову бачити теплі дні Пробувати серед тиші Чути птахів голоси, Торкнутись дерев кори. Та здається це простим Не потрібно це нікому В моїх думках видається казковим. Не знайти серед люду підмогу. Небо спалахує сяйвом яскравим Місяць по небі тихо пливе Мати кидає словом прощальним... Серце вдарунок своє віднесе. І пропадуть сльози печальні Враз на душі полегшає тобі Спогади в розумі такі туманні Вітром розвіяні думки твої.
2024-01-17 11:02:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1708
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1569