Думки
Як хотілося мені, Знову бачити теплі дні Пробувати серед тиші Чути птахів голоси, Торкнутись дерев кори. Та здається це простим Не потрібно це нікому В моїх думках видається казковим. Не знайти серед люду підмогу. Небо спалахує сяйвом яскравим Місяць по небі тихо пливе Мати кидає словом прощальним... Серце вдарунок своє віднесе. І пропадуть сльози печальні Враз на душі полегшає тобі Спогади в розумі такі туманні Вітром розвіяні думки твої.
2024-01-17 11:02:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2643
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1998