...
Далеко я блукав, втрачені ідеї шукав. В думках картини малював Та сам в тунелі заблукав. Притихло все, здалося дивним, кожна хвилина мов ріка, текла. Завмерло все здалось безживним... Розсипались коштовні перла. А я дививсь на мертве море І серце билося чимдуж Воно було таке самотнє І я вглибінь його пірнув. Та ось на повні груди повітря я вдихнув. І тихий шепіт я почув. Немов зі мною говорили хвилі Та не спроможні були донести, вони людині. І я згадав, як у дитинстві Шукав те саме місце В моїй душі воно довічне. Залишу все і попливу, покину навіть свій човен. Не знаю скільки проживу Дружитиму із сонцем!
2023-12-27 11:13:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1675
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1253