...
Далеко я блукав, втрачені ідеї шукав. В думках картини малював Та сам в тунелі заблукав. Притихло все, здалося дивним, кожна хвилина мов ріка, текла. Завмерло все здалось безживним... Розсипались коштовні перла. А я дививсь на мертве море І серце билося чимдуж Воно було таке самотнє І я вглибінь його пірнув. Та ось на повні груди повітря я вдихнув. І тихий шепіт я почув. Немов зі мною говорили хвилі Та не спроможні були донести, вони людині. І я згадав, як у дитинстві Шукав те саме місце В моїй душі воно довічне. Залишу все і попливу, покину навіть свій човен. Не знаю скільки проживу Дружитиму із сонцем!
2023-12-27 11:13:52
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2071
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2278