...
Далеко я блукав, втрачені ідеї шукав. В думках картини малював Та сам в тунелі заблукав. Притихло все, здалося дивним, кожна хвилина мов ріка, текла. Завмерло все здалось безживним... Розсипались коштовні перла. А я дививсь на мертве море І серце билося чимдуж Воно було таке самотнє І я вглибінь його пірнув. Та ось на повні груди повітря я вдихнув. І тихий шепіт я почув. Немов зі мною говорили хвилі Та не спроможні були донести, вони людині. І я згадав, як у дитинстві Шукав те саме місце В моїй душі воно довічне. Залишу все і попливу, покину навіть свій човен. Не знаю скільки проживу Дружитиму із сонцем!
2023-12-27 11:13:52
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2549
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8310