Mer
La mer, sauvage et si dominatrice. Je la contemple de mes yeux émeraudes. Je la respecte profondément, elle est impérieuse, digne. La brise matinale qui souffle secoue mes cheveux et caresse ma peau pendant ma contemplation. Ce moment est doux, agréable. Je sors la flûte que je garde toujours avec moi, mon instrument fétiche. Dès les premières notes, j'ai l'impression que mon âme se fond avec l'air marin et deviens écume. Une écume éternelle qui brille d'une douce lueur verte.
2020-10-18 20:42:11
6
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Kotodama
Court, mais beau 🌠 J'adore, J'attends tes textes et poèmes avec impatience ❤
Відповісти
2020-11-12 05:28:29
1
Lyly
@Kotodama Merci ! ✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨ (Que de pallaites ma foi...)
Відповісти
2020-11-12 05:39:11
1
Kotodama
@ Lyly De rien ! 🌠✨🌠✨🌠
Відповісти
2020-11-12 05:39:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3174
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1676