Фонари

Natalia Lyubimova

И где-то там в душе моей погаснут фонари, Я не смогу уснуть примерно до зори, Я буду "больно" на весь мир кричать! Но никому не расскажу о том что было... И может быть в груди сердечко снова сколыхнется, Когда услышу как ты дышишь за спиной, И тихо,нежно, теребя рукой захочешь крепко так к себе прижать, Но будет поздно... Я остыла... Уйду,не обернусь больше в ответ , В моей душе погас красивый, яркий свет... И больше ты не подожжёшь меня и те до тошноты противны фонари Ведь только потому что "кто сгорел того не подожжёшь и он гореть уже не будет"

2018-04-26 04:26:13

Інші вірші поета

Привет Моя любовь Мой лучик света и моя отрада Верните мне мой 2007

Інші поети

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Solo Frau

@frausolo

Твой человечек

@lania

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16646

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2310