Фонари
И где-то там в душе моей погаснут фонари, Я не смогу уснуть примерно до зори, Я буду "больно" на весь мир кричать! Но никому не расскажу о том что было... И может быть в груди сердечко снова сколыхнется, Когда услышу как ты дышишь за спиной, И тихо,нежно, теребя рукой захочешь крепко так к себе прижать, Но будет поздно... Я остыла... Уйду,не обернусь больше в ответ , В моей душе погас красивый, яркий свет... И больше ты не подожжёшь меня и те до тошноты противны фонари Ведь только потому что "кто сгорел того не подожжёшь и он гореть уже не будет"
2018-04-26 04:26:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2757
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6438