Сонет 10
Зими на землю впав холодний цвіт, Ріллі обвуглені накривши скиби, Біліють десь у далині бескиди, Рожевим полум'ям ясніє схід. Вже проситься Дитя на грішний світ, Але навколо тільки сірі скити... Ми не готові й двері привідкрити... Забули ми про Божий Заповіт. Нам ближче до кафе, аніж до церкви, І що нам до Ісусової жертви... Ми краще знаєм як життя прожить... А Бог все жде на нас віки... чекає... Біжім в обійми Отчі в цюю ж мить: Світ може й не простить, Бог — все прощає. 05.01.2020
2021-07-10 12:43:39
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
І головне це нам не пропустити... Прекрасний вірш! 👍👏👏👏👏👏 Були б у віршах аплодисменти, як у книгах, то кожному з Ваших віршів я би поставила максимум з максимуму.
Відповісти
2021-07-10 15:02:47
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую Вам!
Відповісти
2021-07-10 15:23:02
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2775
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3751