Сонет 10
Зими на землю впав холодний цвіт,
Ріллі обвуглені накривши скиби,
Біліють десь у далині бескиди,
Рожевим полум'ям ясніє схід.
Вже проситься Дитя на грішний світ,
Але навколо тільки сірі скити...
Ми не готові й двері привідкрити...
Забули ми про Божий Заповіт.
Нам ближче до кафе, аніж до церкви,
І що нам до Ісусової жертви...
Ми краще знаєм як життя прожить...
А Бог все жде на нас віки... чекає...
Біжім в обійми Отчі в цюю ж мить:
Світ може й не простить, Бог — все прощає.
05.01.2020
2021-07-10 12:43:39
7
2