***
Не закривайте мене у стінах,
Не хочу бути у них похованим,
Скніти в сирих, кам'яних глибинах,
І бути, як більшість — німим, затаврованим...
Спиню навалу чортів одурілих,
Відведений час щоб не був змарнованим.
Ріднуть ряди відважних, смілих,
Залишаться в пам'яті закарбовані
Сріблом святим на сторíнках вічних,
Очищеним, сім разів перетопленим.
Поле пшеничне в ворожих мінах,
Та світ почувається лиш стурбованим...
Битви минулого на картинах
Жахають хаосом реставрованим.
Нас розривають на частини...
Скільки ще буде борців тернованих?!
Сильнії світу ідуть по спинах,
Збираючи вбитих, замордованих...
Книги кричать вогнем в камінах,
Горлають історії словом друкованим:
Поневіряємось в поколіннях,
Гордуємо Скарбом, нам подарованим.
Сила в духовних перемінах,
Щоб нарід міцнів, і був згуртованим,
Не плазував на своїх колінах,
Був вольним, мов вітер, в бою загартованим.
Не замуруєш його у стінах:
Козацький дух бути не може похованим.
Мудрість народу у серця глибинах,
Ніколи не бути йому затаврованим!
------------------------------------------------
Полоненим воїнам
21.03.2025
7
0