Сонет 40
Сховався світоч ген за чорні хмари.
Реве, гуде і свище, невмовка —
Це пісня Згуби, що збира отари,
До неї путь коротка й невузька...
Новітні слуги, монголо-татари,
Через сліпу жадобу вожака
Пожерти прагнуть все нові гектари,
Поставить красну зірку і вінка...
Ідіть ви к чорту, бісові почвари!
Геть забирайсь, Московіє бридка!
Нам непотрібні ваші самовари,
Частушки, лапті, ватяна башка!
Щодень у брані лютій ложать глави,
Січуть орду дружинники-бояри...
2024-03-20 12:33:59
8
0