Сонет 20

Микола Мотрюк

Не спам’ятавсь, як літо по весні прийшло, Спекотне літо, грозове і ароматне. Для когось долі нить спліта веретено, Для когось, не для мене кисню не забракне. Який сьогодні день і місяць, рік, число..? Грань часу стерлась… все змішалось… все абстрактне… Я за полярним колом, й сонце не зійшло. Химери ожива в пітьмі, у грудях клякне… Знайшов таки, зірвав я папороті цвіт, Та загубив, і загубився сам… де ж слід..? Невже не вийти з лабіринту Мінотавра..? 04.07.21

2021-07-10 13:24:45

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Іноді цей лабіринт Мінотавра лише в нашій голові... Але так, згідна з автором, буває таке, що все так заплутано, що думається: "ну ось і все, виходу немає". А вихід просто в кількох кроках, за рогом. Але за яким? Не дізнаєшся, поки не зробиш крок...

Відповісти

2022-11-04 12:56:46

1

Микола Мотрюк

Спасибі Вам за коментарі.))

Відповісти

2022-11-04 13:02:54

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

13414

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3262