Сонет 20
Не спам’ятавсь, як літо по весні прийшло, Спекотне літо, грозове і ароматне. Для когось долі нить спліта веретено, Для когось, не для мене кисню не забракне. Який сьогодні день і місяць, рік, число..? Грань часу стерлась… все змішалось… все абстрактне… Я за полярним колом, й сонце не зійшло. Химери ожива в пітьмі, у грудях клякне… Знайшов таки, зірвав я папороті цвіт, Та загубив, і загубився сам… де ж слід..? Невже не вийти з лабіринту Мінотавра..? 04.07.21
2021-07-10 13:24:45
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Іноді цей лабіринт Мінотавра лише в нашій голові... Але так, згідна з автором, буває таке, що все так заплутано, що думається: "ну ось і все, виходу немає". А вихід просто в кількох кроках, за рогом. Але за яким? Не дізнаєшся, поки не зробиш крок...
Відповісти
2022-11-04 12:56:46
1
Микола Мотрюк
Спасибі Вам за коментарі.))
Відповісти
2022-11-04 13:02:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4990
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4951