Сонет 30
Микола Мотрюк
Не вибіжать на сніжну скатерть хлопчаки, Не вабить ковзанка, мов склом залита... І в Коляду уже не дзвонять п'ятаки, Не ходить в свято дівка, хусткою завита... Бо до хатини увірвались чужаки... Зламав тендітну шию чобіт московита, Дітей тіла шматують царські гончаки... До Неба українська кров вола пролита..! В цім світі грішнім ми і жертви, й хижаки... Гнила душа їх винесе свого вердикта, Її, святу, давно пожерли хробаки... Залúшились одні інстинкти... грань розмита... Хоч здавна в світі шкереберть все й навпаки, Поганці, достотý, свого діждуть-таки...
2023-01-16 22:38:20
13
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Наша сувора реальність...
Відповісти
2023-01-16 22:40:56
1
Терті пляцки
Чудовий сонет
Відповісти
2023-02-05 07:20:47
Подобається
Микола Мотрюк
Спасибі...
Відповісти
2023-02-05 13:10:03
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 31 Тріолет 12 Тріолет 23 Тріолет 9
Інші поети
Angel K
@angelk
Схожі вірші
Всі
Holy
МОРГАН РЕЙ
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
56
4
8221
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3725