Сонет 17
Морозяного вітру з ніг збива порив, Гадюки снігові повз пробіга панічно, Ранкове небо грає барвами магічно… Обрав я шлях життя складний… чи стане сил..? Мені байдуже, хто би що не говорив, І як би не звучало просто й прозаїчно: Тією ти для мене лишишся навічно, Яку всім серцем до нестями полюбив. Хотів я стерти спогади, переписати… Та в картотеці книгу цю не відшукати… Зі мною завше ти, в які б не втік краї… Люблю тебе, й цього не в силах вже змінити... Поки живе в мені любов, — я буду жити. Небесний Отче наш, благослови її. 05.01.21
2021-07-10 13:16:43
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Дуже гарний вірш, нехай все буде добре👍👏👏👏👏👏
Відповісти
2021-07-10 14:42:00
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую Вам!
Відповісти
2021-07-10 14:51:47
1
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8145
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4787