Сонет 17

Микола Мотрюк

Морозяного вітру з ніг збива порив, Гадюки снігові повз пробіга панічно, Ранкове небо грає барвами магічно… Обрав я шлях життя складний… чи стане сил..? Мені байдуже, хто би що не говорив, І як би не звучало просто й прозаїчно: Тією ти для мене лишишся навічно, Яку всім серцем до нестями полюбив. Хотів я стерти спогади, переписати… Та в картотеці книгу цю не відшукати… Зі мною завше ти, в які б не втік краї… Люблю тебе, й цього не в силах вже змінити... Поки живе в мені любов, — я буду жити. Небесний Отче наш, благослови її. 05.01.21

2021-07-10 13:16:43

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Дуже гарний вірш, нехай все буде добре👍👏👏👏👏👏

Відповісти

2021-07-10 14:42:00

Подобається

Микола Мотрюк

@Лео Лея Дякую Вам!

Відповісти

2021-07-10 14:51:47

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1405

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4951