Тріолет 18
Микола Мотрюк
Облиш старі хронічні рани, Не муч, не завдавай тортур... Терзають спогади-тирани... Облиш старі хронічні рани... Не свої партії ми грали З чужих помнутих партитур... Облиш старі хронічні рани... Не муч, не завдавай тортур... Венери злої каторжани... Нас почуттів поглинув збур... Безмовні сунуть каравани - Венери злої каторжани... Нас теж закув в тяжкі кайдани Її сліпий слуга Амур... Ми, як і всі тут — каторжани, Що стрімголов стрибнули в збур... Шматують люті урагани... Дарма ховатися за мур... Запáморочують тумани, Шматують люті урагани... Де пам'ять — книги стелажами, Я викреслю ім'я з брошур... Облиш мене... Не рухай рани... Не муч... не завдавай тортур...
2023-01-27 14:25:55
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Дякую...
Відповісти
2023-01-27 14:54:08
Подобається
Галина Соколишин
Дуже зворушливо
Відповісти
2023-01-28 16:34:11
1
Інші вірші поета
Тріолет 46 Сонет 1 Тріолет 11 Рондо християнинові
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5208
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5281