Тріолет 18
Микола Мотрюк
Облиш старі хронічні рани, Не муч, не завдавай тортур... Терзають спогади-тирани... Облиш старі хронічні рани... Не свої партії ми грали З чужих помнутих партитур... Облиш старі хронічні рани... Не муч, не завдавай тортур... Венери злої каторжани... Нас почуттів поглинув збур... Безмовні сунуть каравани - Венери злої каторжани... Нас теж закув в тяжкі кайдани Її сліпий слуга Амур... Ми, як і всі тут — каторжани, Що стрімголов стрибнули в збур... Шматують люті урагани... Дарма ховатися за мур... Запáморочують тумани, Шматують люті урагани... Де пам'ять — книги стелажами, Я викреслю ім'я з брошур... Облиш мене... Не рухай рани... Не муч... не завдавай тортур...
2023-01-27 14:25:55
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Дякую...
Відповісти
2023-01-27 14:54:08
Подобається
Галина Соколишин
Дуже зворушливо
Відповісти
2023-01-28 16:34:11
1
Інші вірші поета
Сонет 40 Два тріолети Сонет 48 Рондо християнинові
Інші поети
Dreams
@Chevalpinou_
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Mrs Monica L
@MrsMonica
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2620
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5326