Тріолет 28
Микола Мотрюк
З тобою не грішить не можу, Твій усміх з розуму зведе... Волосся на чолі стривожу, З тобою не грішить не можу... Таку тебе, на всіх несхожу, Я в світі не знайду ніде... З тобою не грішить не можу... Твій усміх з розуму зведе... Гадаю, думаю, ворожу, Куди кохання заведе... Очей од тебе не одводжу, Гадаю, думаю, ворожу... Неначе божевільний броджу, Я марю, й жар цей не спаде... З тобою не грішить не можу, Твій усміх з розуму зведе...
2023-05-18 16:39:27
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
@Н Ф Дякую...)
Відповісти
2023-05-18 18:19:59
1
Лео Лея
Так щиро і бентежно👍
Відповісти
2023-05-20 00:05:12
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Ой, спасибі...)
Відповісти
2023-05-20 02:01:42
Подобається
Інші вірші поета
Мені колишньому Тріолет 21 *** Тріолет 6
Інші поети
Ki
@forgotten_ones
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
VéGá _S.ST._
@VeGa_SST_
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16492
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13074