Тріолет 28

Микола Мотрюк

З тобою не грішить не можу, Твій усміх з розуму зведе... Волосся на чолі стривожу, З тобою не грішить не можу... Таку тебе, на всіх несхожу, Я в світі не знайду ніде... З тобою не грішить не можу... Твій усміх з розуму зведе... Гадаю, думаю, ворожу, Куди кохання заведе... Очей од тебе не одводжу, Гадаю, думаю, ворожу... Неначе божевільний броджу, Я марю, й жар цей не спаде... З тобою не грішить не можу, Твій усміх з розуму зведе...

2023-05-18 16:39:27

10

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Микола Мотрюк

@Н Ф Дякую...)

Відповісти

2023-05-18 18:19:59

1

Лео Лея

Так щиро і бентежно👍

Відповісти

2023-05-20 00:05:12

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Ой, спасибі...)

Відповісти

2023-05-20 02:01:42

Подобається

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1586

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1266