Сонет 2
У золоті задумливо стоять берези, Проблисне полохливо сонячний ліхтар, Схилились сизі трави, візерунки з хмар: Скульптури чудернацькі, наче із імпрези. Лютує ураган всередині... пожар, Душа волає криком, зве на поміч з бездни, Життя поставила недоля на терези, Ціну свою давно утратив календар. Лежить на шконці сіромаха-арештант, Вглядаєсь в пустоту, немов вивча квадрант, Неначе бачить зорі крізь бетон твердий. Не пробивається на волю і молитва, Здається часом, що ввесь світ на тебе злий, Та ангел поряд, і не програна ще битва. 30.10.2019
2021-07-10 12:16:54
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
Дякую!
Відповісти
2021-07-10 15:38:30
Подобається
Галина Соколишин
Чудовий сонет
Відповісти
2023-01-08 14:58:47
1
Микола Мотрюк
Відповісти
2023-01-08 15:10:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1506
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3751