Сонет 2
Микола Мотрюк
У золоті задумливо стоять берези, Проблисне полохливо сонячний ліхтар, Схилились сизі трави, візерунки з хмар: Скульптури чудернацькі, наче із імпрези. Лютує ураган всередині... пожар, Душа волає криком, зве на поміч з бездни, Життя поставила недоля на терези, Ціну свою давно утратив календар. Лежить на шконці сіромаха-арештант, Вглядаєсь в пустоту, немов вивча квадрант, Неначе бачить зорі крізь бетон твердий. Не пробивається на волю і молитва, Здається часом, що ввесь світ на тебе злий, Та ангел поряд, і не програна ще битва. 30.10.2019
2021-07-10 12:16:54
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
Дякую!
Відповісти
2021-07-10 15:38:30
Подобається
Галина Соколишин
Чудовий сонет
Відповісти
2023-01-08 14:58:47
1
Микола Мотрюк
@Галина Соколишин Спасибі)
Відповісти
2023-01-08 15:10:17
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 18 Сонет 45 Сонет 32 ***
Інші поети
Тесса
@caxxap16
Vikto
@_vikto
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2719
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15916