***
Вже літо п'янке попрощалось, Не чути пташиних розмов, Вже листя вогнем запалало, Шумить трав медових покров. Хмарками покрилося небо, Втекли знов кудись журавлі, Немов, наступає пустеля, Холонуть й коротшають дні. Бешкетником вітер буває: Одежу з берези зніма... Навіщо? А хто його знає... Й каштани в прохожих кида. І сонце проміння жаліє, Що часом бракує тепла, Про літо лиш спогад зігріє, Й розтане на серці туга. 11.10.2019
2021-07-10 11:53:05
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудовий опис природи👍
Відповісти
2021-07-10 15:11:22
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1740
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1577