***
Вже літо п'янке попрощалось, Не чути пташиних розмов, Вже листя вогнем запалало, Шумить трав медових покров. Хмарками покрилося небо, Втекли знов кудись журавлі, Немов, наступає пустеля, Холонуть й коротшають дні. Бешкетником вітер буває: Одежу з берези зніма... Навіщо? А хто його знає... Й каштани в прохожих кида. І сонце проміння жаліє, Що часом бракує тепла, Про літо лиш спогад зігріє, Й розтане на серці туга. 11.10.2019
2021-07-10 11:53:05
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудовий опис природи👍
Відповісти
2021-07-10 15:11:22
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1375