***

Микола Мотрюк

Вже літо п'янке попрощалось, Не чути пташиних розмов, Вже листя вогнем запалало, Шумить трав медових покров. Хмарками покрилося небо, Втекли знов кудись журавлі, Немов, наступає пустеля, Холонуть й коротшають дні. Бешкетником вітер буває: Одежу з берези зніма... Навіщо? А хто його знає... Й каштани в прохожих кида. І сонце проміння жаліє, Що часом бракує тепла, Про літо лиш спогад зігріє, Й розтане на серці туга. 11.10.2019

2021-07-10 11:53:05

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Чудовий опис природи👍

Відповісти

2021-07-10 15:11:22

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2138

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2507