***
Вже літо п'янке попрощалось, Не чути пташиних розмов, Вже листя вогнем запалало, Шумить трав медових покров. Хмарками покрилося небо, Втекли знов кудись журавлі, Немов, наступає пустеля, Холонуть й коротшають дні. Бешкетником вітер буває: Одежу з берези зніма... Навіщо? А хто його знає... Й каштани в прохожих кида. І сонце проміння жаліє, Що часом бракує тепла, Про літо лиш спогад зігріє, Й розтане на серці туга. 11.10.2019
2021-07-10 11:53:05
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудовий опис природи👍
Відповісти
2021-07-10 15:11:22
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2414
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151