Сонет 28

Микола Мотрюк

Густою ковдрою під ноги впали хмари... Їх шовк сліпучобілий, мов мільярди зір, Мов діамант, що вигранував ювелір, — Так грає, так манúть... не розгадать ці чари... Та він не бачить... з болю виє, наче звір... Снують у хворій голові думки-примари, Ввижаються усюди, скрізь страшні почвари... Набридло все... Несила... Не його турнір... Юнак із серцем вирваним впустивши руки Чвалає неживий... вже позлітались круки... Все втрачено... Кінець... Завіса... Забуття... Та через тьму кромішню голос Чийсь прорвався: "Чому в Моїй любові ти засумнівався..? Мій сину... Я з тобою крізь усе життя..."

2022-11-21 01:39:27

12

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

Це чудовий вірш. Стільки емоцій та переживань передано в ньому. Дійсно, що б там не сталось, ми не повинні сумніватись у Його любові до нас👍 Забираю в "Обране"

Відповісти

2022-11-21 08:05:24

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Спасибі за відгук...)

Відповісти

2022-11-21 08:19:06

1

Микола Мотрюк

Дякую Вам...)

Відповісти

2022-11-24 21:21:40

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3283

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5191