Αἰδώς
Тільки один з великої трійці Тільки один є нормальним Тільки один з трьох братів є великим Тільки один з них людяний. Зевс, Посейдон і Аїд. Один, що небом керує, Він цар всіх богів. Він один є могутнім. Іншій моря підкорив. Вся вода на планеті, А це більша частина землі. Посейдон за барона сидить там Він - головний. А третій ізгой, Його під землю загнали. Навіть в родині своїй він чужий. Це Аїд, і тільки мертві його полюбляють. Тільки в царстві свойому він свій. Аїд ніколи не зрадив дружину Персефона - то щасливіша жінка з богів. Він був чесним, не мстив жодній людині. Не заздрив, не воював. Він найкращій з богів.
2023-07-27 17:24:37
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Lexa T Kuro
Я тієї ж думки). Рада, що знайшла однодумця)👍😉 А бунтарям та ізгоям завжди важко, бо їх не розуміють, а те що не розуміють вважають не правильним чи поганим. Нажаль, таке людство....ех. Нових класних натхнень Вам!) 🙏🍀💫😉
Відповісти
2023-07-29 12:57:32
1
Хонна
@Lexa T Kuro але ж не всі бунтарі є нормальні і "правильні") дякую
Відповісти
2023-07-29 14:15:51
1
Lexa T Kuro
@Хонна А взагалі що є нормальним?) Це риторичне питання).
Відповісти
2023-07-29 14:23:40
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3668
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1596