Αἰδώς

Хонна

Тільки один з великої трійці Тільки один є нормальним Тільки один з трьох братів є великим Тільки один з них людяний. Зевс, Посейдон і Аїд. Один, що небом керує, Він цар всіх богів. Він один є могутнім. Іншій моря підкорив. Вся вода на планеті, А це більша частина землі. Посейдон за барона сидить там Він - головний. А третій ізгой, Його під землю загнали. Навіть в родині своїй він чужий. Це Аїд, і тільки мертві його полюбляють. Тільки в царстві свойому він свій. Аїд ніколи не зрадив дружину Персефона - то щасливіша жінка з богів. Він був чесним, не мстив жодній людині. Не заздрив, не воював. Він найкращій з богів.

2023-07-27 17:24:37

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Lexa T Kuro

Я тієї ж думки). Рада, що знайшла однодумця)👍😉 А бунтарям та ізгоям завжди важко, бо їх не розуміють, а те що не розуміють вважають не правильним чи поганим. Нажаль, таке людство....ех. Нових класних натхнень Вам!) 🙏🍀💫😉

Відповісти

2023-07-29 12:57:32

1

Хонна

@Lexa T Kuro але ж не всі бунтарі є нормальні і "правильні") дякую

Відповісти

2023-07-29 14:15:51

1

Lexa T Kuro

@Хонна А взагалі що є нормальним?) Це риторичне питання).

Відповісти

2023-07-29 14:23:40

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11169

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3025