Αἰδώς
Тільки один з великої трійці Тільки один є нормальним Тільки один з трьох братів є великим Тільки один з них людяний. Зевс, Посейдон і Аїд. Один, що небом керує, Він цар всіх богів. Він один є могутнім. Іншій моря підкорив. Вся вода на планеті, А це більша частина землі. Посейдон за барона сидить там Він - головний. А третій ізгой, Його під землю загнали. Навіть в родині своїй він чужий. Це Аїд, і тільки мертві його полюбляють. Тільки в царстві свойому він свій. Аїд ніколи не зрадив дружину Персефона - то щасливіша жінка з богів. Він був чесним, не мстив жодній людині. Не заздрив, не воював. Він найкращій з богів.
2023-07-27 17:24:37
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Lexa T Kuro
Я тієї ж думки). Рада, що знайшла однодумця)👍😉 А бунтарям та ізгоям завжди важко, бо їх не розуміють, а те що не розуміють вважають не правильним чи поганим. Нажаль, таке людство....ех. Нових класних натхнень Вам!) 🙏🍀💫😉
Відповісти
2023-07-29 12:57:32
1
Хонна
@Lexa T Kuro але ж не всі бунтарі є нормальні і "правильні") дякую
Відповісти
2023-07-29 14:15:51
1
Lexa T Kuro
@Хонна А взагалі що є нормальним?) Це риторичне питання).
Відповісти
2023-07-29 14:23:40
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4082
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1502