Кімната
Я підходжу до дому. Відкриваю сталеві двері, Вони заржавілі, старі. У будівлі темрява повна. Збоку звичним жестом відшукую кнопку. Натискаю - у відповідь світло Мені неприємно, пліснява тут. Я знімаю зимову й важку свою куртку. Кидаю на чорне офісне крісло, Воно старе, й все в пилу. Йду до дивану - воно в куту кімнати. Падаю на нього, й книжку беру. Вона вельми цікава, чи то про пірата, Чи драма в коханні про трьох.. Короче забув я вже про пиляку. Забув й про запах плісняви в темних кутах. Я лежав собі на дивані Я читав, чи вже спав. Але історія гарна була.
2023-08-22 21:49:54
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Хонна
@Lexa T Kuro це точно) а міг би не книжки читати, а піти той пил прибрати😂
Відповісти
2023-08-24 10:05:12
1
Lexa T Kuro
@Хонна То часто не дуже цікаве заняття, ще й та пилюка знав наступного дня повернеться)))
Відповісти
2023-08-24 14:38:11
Подобається
Хонна
@Lexa T Kuro 😂😂то точно
Відповісти
2023-08-24 14:38:37
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1645
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1815