Душа
Мрак, темрява, душа Насичена той гниллю.. Навколо чума. У деяких серцях горить вогонь, Жага до справжнього життя Жага не вірити, не існувати. Жага відчути, розібратись.. Бездумно брожу я у відчаї Шукаючи той світлий шлях А всюди там ледь видне світло Від факелів.. що освітлюють буття. Зітхання важкі, на душі тягар, Немає сил іти вперед, І хочеться присісти Опертися спинею об холодну стіну Заснути... І у сні побачити своє життя. Без факелів, і без питань Без чуми і темряви, Ти просто спиш, і бачиш свої сни. Ти проживаєш там своє життя, Там яскраве сонце, люди.. І в кожного душа І там живі всі, в кожного своя мета... А ти сидіш під хладною стіною Ти трішки мерзнеш, І факел ось-ось згасне І закінчить життя, закінчяться питання Закінчиться чума.
2023-04-01 19:41:12
5
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2525
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4546