Ніж - ψυχοκτόνος (Душевбивця)

Хонна

Сонце спішить, ранок свіж. Квітне літо, хмар ніде. Серце плаче, гордий ніж, Встромлен у душу мені. Я поки, нажаль, живий, В тілі енергія є. Але то покрив пустий, Всередині мрець живе.

2023-08-06 12:57:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Хонна

дякую, Макс🙃

Відповісти

2023-08-06 13:27:20

Подобається

Lexa T Kuro

Слухай, а от би ти написав історію про якогось героя, в якого був би такий ніж... "Душегубець"... Щось мені підказує, що там би була несподівана сюжетна лінія). Цікавий вірш) Я вже й не знаю, що від тебе чекати) Ти - ходяча несподіванка😉🤗 У хорошому сенсі звісно 😉😘

Відповісти

2023-08-08 12:46:26

Хонна

@Lexa T Kuro хм🤔🤔 ти мені приносиш нові ідеї😅 але я краще впишу такий ніж, у який небудь ваншот (компанію гри по днд, з'являється в мене така забавка)

Відповісти

2023-08-08 12:57:14

Інші вірші поета

**** Музика життя Пробіжка Єв.Геній - найкращій друг

Інші поети

bandagemaniac

@bandagemaniac

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1779

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4655