Що зі мною?

Хонна

Останнім часом сам себе лякаю... І мов все гарно у житті, Знайомих купа, всі шикарні, І сам подобаюсь собі. Я став поетом, я пишу вірші! І музику свою складаю. Я піаніст, письменник і спортсмен. І все таки, яке оточення чудове в мене, Яких прекрасних знаю я тепер. Але, весь час стою я за стіною. Вона така прозора й тонка, І постійно відчуваю, я - самотній. Вся музика довколо мовчазна. Всі розмови, всі знайомі, Вони назовні все стоять. Вони щось кажуть - я не чую. Ця клята перемичка перед мною Заглушає все, що розмовляє там. І наче все в житті як завжди. Ті самі яркі кольори, Але контраст занадто слабкий. Яскравість максимальна теж таке собі. І знаєте, всі мої рухи, Мов з великою затримкою завжди. Доволі часто себе бачу Від третьої особи - зі спини. Я хочу знов відчути звуки.. І яскараві різні кольори. Я хочу чути повну гучність музики, І голоси своїх товарищів. Я знаю, прорвати стіну складно. Вона міцна, хоч прозора й тонка. І поки що для мене невідомо, Як буду я долати мною ж зроблений капкан.

2023-08-25 08:23:59

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Хонна

@Сандра Мей дякую тобі)

Відповісти

2023-08-25 11:07:36

Подобається

Lexa T Kuro

Знаєш, що цікаво? Я так саме часто себе відчуваю, тому розумію тебе. Ми вже говорили з тобою про те, що ми всі самотні, але ми не самотні в своїй самотності). А ще в нас живуть декілька субособистостей /це з сенсу психології/ і яка з них домінує у певний час - нууу то вже вирішує підсвідомість). Ось тому людині треба розібратися з цими всіма субособистостями, та зрозуміти, що все це і є вона, єдина, цілісна, індивідуальна /Наприклад, ну точно у всіх є внутрішній критик, і то чи "Суддя", чи "Батько", чи "Мати", чи хтось ще... Як ми його називаємо, або з ким асоціюємо - не має значення. Важливо те, який вплив він на нас має, та як ми на все це реагуємо, і які висновки робимо/. А ще такий погляд на себе "зі сторони", допомогає краще зрозуміти себе, зробити вибір, щось усвідомити. Бо бачити помилки чи, навпаки, добрі справи, з боку іноді легше😉 Як в тому прислів'ї, що в чужому оці ми бачимо пушинку, а в своєму навіть поліна не побачимо😉 А ще це може бути твоєю копінг-стратегією у боротьбі зі стресом. Ось скільки думок викликала в мене твій вірш 😉 Буду сподіватися, що в цьому хаосі моїх слів, ти побачиш для себе щось цікаве та корисне. Бо в твоїх я побачила😉👍☀️

Відповісти

2023-08-27 07:05:04

1

Хонна

@Lexa T Kuro цей тві "хаос" слів куди зрозумілий й структурований за мій;) Дякую за такий розширений та цікавий компнтар🤔

Відповісти

2023-08-27 07:13:24

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2872

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16806