Уявний лист до Марусі Чурай
Привіт тобі, о пісня Привіт тобі краса Привіт Марусю – втілення кохання Виспівуєш ти українське радісне й гірке життя. Пишу я тобі крізь століття, крізь покоління різних тяжких й важких подій. Хочу я запитати тебе, чому ж ти не продовжила і далі жити, Ну навіщо умирати рано, не тілесно так душею. Чому б і далі не співати, чому б і далі не пісні? Вони були твоїм життям! Вони як сказано було душа – твоя душа, Марусю, І закінчивши співати, ти вбила тим самим своє життя. Але пусте, вже це все відтворилось, і не змінити цих сумних подій. Для нас хоча б і залишився роман про тебе, пам’ять о тобі. Тепер ми будемо життя своє все знати, про долю трагічну твою. Ми будемо тужити разом із тобою, ми будемо співати про твою тугу. Можливо щось мені потрібно розказати і про себе? А то ми все про тебе та й про тебе. Живу я в двадцять першому сторіччі. Я тільки підліток, мені шістнадцять літ. Але я пережив корону (смертельний вірус я скажу тобі) І витримую я зараз чергову війну, і знов таки... Війну за нашу свободу, війну за українську душу. Я не воюю, замалий я ще. Але як саме ти, явчусь писати і пісні Ну, не пісні.. окремо музику, а окремо і вірші. Все, мені потрібно говорити тобі прощавай. Навряд чи я буду писати про тебе, навряд чи згадаю про тебе я знов.. Життя важке завжди, і кожен думає тільки про себе Але в пам’яті ти будеш постійно моїй Співати, тужити, можливо і навіть радіти. Але головне – ти будеш жити Жити ти будеш завжди, бо пам’ять – річ вічна А як говорила людина одна Поки пам’ять про когось жива Жива і сама та людина Ну не тілесно, але ж головне що душею Душею жива, і це головне. Ну все, я втомився писати, Це складно, писати вірші. Тож прощай, Марусю, па-па тобі Ти завжди живи, ти завжди співай
2023-03-29 07:03:49
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2649
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028