Вестерн
Туман, жарко, дихать нема чим. Пил, іржання лошаді, лінь навкруги. Револьвер на поясі, муха жужить. Треба йти полювати, вставати - лінь. Законник курить біля салуну Скоро нап'ються люди, Та буде у ньому (в салуні) смута. Біля дверей розвалився пес. Наче чекає він їжі, смачного, Але виглядає мов вмер. Мій кінь випрошує яблуко, Де ж взяти, нема його в мене Подивився в кишеню - два бакса і центи. Треба йти заробляти... Можу піти грабувати, Можу напасти на потяг, Можна і просто йти полювати Або взяти на замовлення "голову". Можна спитати в місцевих Може кому допомога потрібна, Але ні, ну точно не зараз На мене чекає ще довга мандрівка..
2023-09-27 18:58:38
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Несподівано у сучасному світі про вестерн читати😉 Особисто мені нагадало "Світ Дикого Западу"😉 Вдалий опис - коротко та зі смаком👍 Навіть Клінт Іствуд мовчки курить осторонь😉😁 Нових натхнень! Вони в тебе незвичні, унікальні🔥- і це круто!
Відповісти
2023-09-28 04:36:56
1
Хонна
@Lexa T Kuro пасибі, Лекса🙃
Відповісти
2023-09-28 05:03:08
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2049
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2488