Вестерн
Хонна
Туман, жарко, дихать нема чим. Пил, іржання лошаді, лінь навкруги. Револьвер на поясі, муха жужить. Треба йти полювати, вставати - лінь. Законник курить біля салуну Скоро нап'ються люди, Та буде у ньому (в салуні) смута. Біля дверей розвалився пес. Наче чекає він їжі, смачного, Але виглядає мов вмер. Мій кінь випрошує яблуко, Де ж взяти, нема його в мене Подивився в кишеню - два бакса і центи. Треба йти заробляти... Можу піти грабувати, Можу напасти на потяг, Можна і просто йти полювати Або взяти на замовлення "голову". Можна спитати в місцевих Може кому допомога потрібна, Але ні, ну точно не зараз На мене чекає ще довга мандрівка..
2023-09-27 18:58:38
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Несподівано у сучасному світі про вестерн читати😉 Особисто мені нагадало "Світ Дикого Западу"😉 Вдалий опис - коротко та зі смаком👍 Навіть Клінт Іствуд мовчки курить осторонь😉😁 Нових натхнень! Вони в тебе незвичні, унікальні🔥- і це круто!
Відповісти
2023-09-28 04:36:56
1
Хонна
@Lexa T Kuro пасибі, Лекса🙃
Відповісти
2023-09-28 05:03:08
1
Інші вірші поета
Осінь Ἀφροδίτη (Афродита) Кімната Сесія
Інші поети
Felicia Fire
@Felicia88504018_
قوتشي'
@min_angel
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1815
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1766