Вестерн
Хонна
Туман, жарко, дихать нема чим. Пил, іржання лошаді, лінь навкруги. Револьвер на поясі, муха жужить. Треба йти полювати, вставати - лінь. Законник курить біля салуну Скоро нап'ються люди, Та буде у ньому (в салуні) смута. Біля дверей розвалився пес. Наче чекає він їжі, смачного, Але виглядає мов вмер. Мій кінь випрошує яблуко, Де ж взяти, нема його в мене Подивився в кишеню - два бакса і центи. Треба йти заробляти... Можу піти грабувати, Можу напасти на потяг, Можна і просто йти полювати Або взяти на замовлення "голову". Можна спитати в місцевих Може кому допомога потрібна, Але ні, ну точно не зараз На мене чекає ще довга мандрівка..
2023-09-27 18:58:38
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Несподівано у сучасному світі про вестерн читати😉 Особисто мені нагадало "Світ Дикого Западу"😉 Вдалий опис - коротко та зі смаком👍 Навіть Клінт Іствуд мовчки курить осторонь😉😁 Нових натхнень! Вони в тебе незвичні, унікальні🔥- і це круто!
Відповісти
2023-09-28 04:36:56
1
Хонна
@Lexa T Kuro пасибі, Лекса🙃
Відповісти
2023-09-28 05:03:08
1
Інші вірші поета
Клавіши фортепіано Твій світ Вигорів Апатія
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1509
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2026