Вигорів
(18+)
Закрийте вуха, Я збираюсь душу відкрити. Готові? Не чуєте, добре. Сука, як мене заїбало все. Всі бажання зникли в мить, Колись я хотів ще жити, А зараз, якось і ні. Все, чим палав я раніше, Тепер просто зайве, пусте. Всі ті танці, вірші і красивії книги, Тепер лиш старая мрія, Що в мені відтепер не живе. Я залишив змагання з долею клятою, Я тепер находжусь "На плаву". Я зайвий у цьому світі. Всі, як і завжди, краще існують самі, в однину. Не потрібен я нікому. Чорт! Ну і ладно, окей. Якщо всім начхати на мене, Пущай, байдуже. Я все одно продовжу займатись своїм. Я стану кращим в кожній своїй меті. Хтось геній від початку свого існування, Хтось постійно лізе вперед, Я ж маленька миша з амбіцієй, Я тихенько прогризаю дорогу на верх.
2023-09-06 17:52:47
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Писала відгук у риму, і врешті решт тобі "підбадьорка" вийшла 😉 Чіпляють твої слова таємні струни душі, Бо кожен колись вигоряє та приходять дощі, Бажання зникають, і наче скрізь сірість одна... ...А душа потребує змін, радіє дивам! Та нехай скрізь одні генії, мудреці та хвальці... Я на своєму місці, на своєму шляху, на своїй висоті😉 Не зупиняйся, мій друже! Тебе несе життя течія! Краще бути впевненим мишею, ніж під лева імітація😉😁 Ти теж на своєму місці! Не має у Всесвіту помилок! Отож, не зупиняйся ніколи! Ризикуй, роби новий крок!😉 Гарного настрою! Нових цікавих натхнень! Бо я, наприклад, не знаю, коли і де мене наздогоне Муза😉☀️
Відповісти
2023-09-07 10:48:03
1
Хонна
@Lexa T Kuro ахпх, це геніальний коментар, що перевершує саму роботу, під котрим стоїть😂
Відповісти
2023-09-07 10:49:59
1
Lexa T Kuro
@Хонна Рада, що тобі сподобалось 😉🤗 Сама в шоці))) Думала, теж щось осіннє-апатичне видам, а воно вирушило у мене в інші "галактики")))
Відповісти
2023-09-07 10:55:08
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1936
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1741