Подумай і твори...
Я хочу залишитися в історії на віка Щоб кожен згадував моє ім'я, Щоб кожен знав, хто я такий. Таких як, я, велика множина, Тим менш таких ідей плине. Не зможе зупинити, ні цунамі, ні вітра, Мою ідею крізь віка. Скажу тобі мій любий друже, Як хочеш щось зробить, бери дума, Подумай і твори, твори, що треба світи цьому Лиш думка твоя в голові постане постаттю, крізь нас і встане повз віка. Хай діти думають, гадають, чому все сталося ось так, хай голови собі кружляють чому зробили саме так. Чому всі рішення прийняті, чому не зроблено інакше, і шо ж там сталося в ті часа. Хай думають придумають, і пусть ідея в їх серцях незгасне повз віка і покоління, як не згасла і у нас. Пусть полум1я це дивне несе думки у круговерть бажань і всіх думок, нехай все станеться, все буде так, як бажаєм того ми. Зробити так і крізь віки, хай збереже всі наші думи, в постаті думки. Нехай залишимось в душі історичної надії, на сторінках підручників, книжок. Нехай це все не марно плине і через часи все буде так. Хай сторінки історії гортають юні пальці, для кого, наші величні думи, лиш фантастичній світ незбагнених думок. Хай це пливе віками і роками, годинами, секундами, крізь час, людей, крізь всю історію думи людської, світу нашого сього. Хай все це буде не напрасно, хай збережем цю мить от зараз - на віка. Хай буде все це не напрасно, подумай і твори, дитя...
2022-12-11 19:43:58
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3748
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2567