Подумай і твори...
Я хочу залишитися в історії на віка Щоб кожен згадував моє ім'я, Щоб кожен знав, хто я такий. Таких як, я, велика множина, Тим менш таких ідей плине. Не зможе зупинити, ні цунамі, ні вітра, Мою ідею крізь віка. Скажу тобі мій любий друже, Як хочеш щось зробить, бери дума, Подумай і твори, твори, що треба світи цьому Лиш думка твоя в голові постане постаттю, крізь нас і встане повз віка. Хай діти думають, гадають, чому все сталося ось так, хай голови собі кружляють чому зробили саме так. Чому всі рішення прийняті, чому не зроблено інакше, і шо ж там сталося в ті часа. Хай думають придумають, і пусть ідея в їх серцях незгасне повз віка і покоління, як не згасла і у нас. Пусть полум1я це дивне несе думки у круговерть бажань і всіх думок, нехай все станеться, все буде так, як бажаєм того ми. Зробити так і крізь віки, хай збереже всі наші думи, в постаті думки. Нехай залишимось в душі історичної надії, на сторінках підручників, книжок. Нехай це все не марно плине і через часи все буде так. Хай сторінки історії гортають юні пальці, для кого, наші величні думи, лиш фантастичній світ незбагнених думок. Хай це пливе віками і роками, годинами, секундами, крізь час, людей, крізь всю історію думи людської, світу нашого сього. Хай все це буде не напрасно, хай збережем цю мить от зараз - на віка. Хай буде все це не напрасно, подумай і твори, дитя...
2022-12-11 19:43:58
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656