Слон
Бовтихатись в желе понад два роки Продумай вперед свої непевні кроки Лоно матусі стає все тіснішим Сто кіл вже в мені, час дорослішать Час зазирнути в широти савани Три дні коло батька сміливо чекати Його бивні тепер - ліки від раку Його кістка дочок вождів прикрашає Чи може я вийду в тропічному лісі Піднесу очі вгору щоб зливи напитись Нахабно залізу на гарненьку самичку Свині визжать, видіння пропало В назві моїй дві пари злих літер Бачу лишень таку розшифровку Сльози Людина Орати Незграба Цар Олександр, не роби з мене раба Я не зламаю зграї кінноти Я не вкушу нефіліма за литку По правді зовсім не син мастадонта Шкіра моя - пергаменту плівка Очуняв, стає все холодніше І тут неприємна думка спіткала А що як те чим звав я домівку Черево клячі з дешевого цирку Шість років болю ремесло призначає Бути ручним, розуміти команди Робити з вершини сальто до прірви Бути щасливим, не хотіти вмирати Я б насадив кожну людину На бивень кожного з клонів Ґанеші Я ще не знаю хто та тварина Та вже відчуваю до неї огиду Холод просяк мене до кісток Запах заліза вийшов із кров'ю Бачу ґратовані стіни загону І репортерів, чемних зі мною Сьогодні напишуть на чистім папері З останнього дерева що зрубали в Тибеті "Народжений штучно, успіх науки Живий та останній слон на планеті." Присвячено Мілі
2023-12-10 21:17:10
0
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3612
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045