Хостел

Mamutova_Kistka

Пріючи зупиняюсь посеред дороги Тягну сумки у місце де крапка на моєму смартфоні Новий хостел, авжеж, ну хоч не на дворі Не забути спитати від вайфаю паролю. Зупиняюсь перед залізним парканом Зухвалість пропала Мрію про сигарету Нарешті приймає мене якась дама Потягало її життям напевно. Жалкую, невдовзі, що не слухав ту жінку З повним мішком шукаю вбиральню Вриваюсь в кімнату де є добрі люди Схоже завадив їм, та все ж підказали. Пройшовся районом, в такому не був ще Не був як жилець, а так звісно ходив Всюди лиск автівок, акуратні газони Відчував себе злодієм серед тих хто це життя приручив. Кімната забита, всі сплять перед працею Гори сумок під столом і ліжками Веду себе тихо, лягаю на нижню Яка дивна удача, не люблю високо спати День другий, 12-та, не дихаю носом З вакансією мене таки намахали Читаю дурниці що пише куратор Не довга зупинка, час знову речі збирати

2023-10-26 12:58:49

0

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

4050

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5689