Квітка Н.

Mamutova_Kistka

Романтизм героїв з прочитаних віршів Вони ідеальні, вони за нас чищі У них є мотиви і спротив режиму У зла нема шансів, добро є красивим Стою проти дзеркала з середини ночі Торкаюся шкіри, закручую коси Хіба лиш наблизитись ненароком губами Та я і не вартий себе обійняти Вийшов в пустелю засипану пилом Не тутешні ці люди, чого поруч із ними Чого маю плутатись лабіринтом на рівних Дайте пароль до невидимих дверей Де за ними, нарешті, буде все як по-маслу Індуїзм би прийняв мене у вищую касту Прокинься в трамваї, пробий свій квиток Поринути в мрії - повітря ковток Зібратися, вийти, навіть всміхатись Годин вісім у рабстві, достойно триматись Не зважати на тих хто нижче за класом Планую вікенд цього тижня з начальством. І ось я у дома, мовчанка, почуй . . . . . Ну ти хочаб спробував, не зважай що не вийшло Не всі індивіди здатні відчути Здатні поринути в музику тиші. Тут все як треба, кожна дрібничка на місці Речі розкладені за алфавітом Тут моє місце, фортеця, планета Де я закон і вибухова комета Дістаю свій рукопис - молитовник і біблію Де мною сказано у прозі і віршах Там усе правильно, як має бути Я на вершині плебейного світу Тут я викопую моря до ядра А насипом створюю гори і скелі Тут я пускаю вітри у поля Тут я зливаю дощі на пустелі. Гортати сторінки власних історій Торкатись себе там де не можна Горе самотності мені не знайомо Я сам собі - товариство найвище.

2024-01-23 01:27:01

1

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2293

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3046