Run

Man Vi

I know, that imposibble, But I'm running Running... Running... I've hidden In my beautiful garden. It's my thoughts, My dreams, There is kisses in my lips. But know I'm running I'm afraid of this world, Every word, Every sound, Every cloud, I wanna run... To run... My lungs is infinity There's weather of my guilty In my mind In every lights I'm running...

2019-01-08 22:04:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Man Vi

I'll be very glad, if you told me about my mistakes)))

Відповісти

2019-01-08 22:05:23

Подобається

Man Vi

ага) більш того, корисно писати різними мовами, бо в кожній з них поведінка слів різна)))

Відповісти

2019-01-09 08:17:30

Подобається

Man Vi

стопе... ні ку-ку, а перекладаєш? 🤔

Відповісти

2019-01-10 09:02:14

Подобається

Інші вірші поета

Сонет-легенда Ночі Пісня Радіти у сні Останні секунди

Інші поети

Anna Sparrows

@birdwithword

Venti//

@ArchontOfFreedom

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1625

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2140