Було і немає
Рятуєш мене від прокляття Ти сердцем, губами і чаєм. Частуєш плаксиве маля Цілунками поза всім часом. Горнутися в твоє тепло, У кучері можна всю вічність. Під каву і фільм на Різдво Краса заблистить першим снігом. Горнутись, горнутись, горнутись — Кричати без сенсу й упину. Відлуння най котиться всюди, З народження свого й до згину. А знаєш, воно то так є: Прокляття було і немає На кухні вже вистиг наш чай Лиш погляди нас зігрівають.
2018-11-18 22:39:34
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Rachel Ranral
Як гарно 😍
Відповісти
2018-12-28 21:22:17
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2620
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5647