Було і немає
Рятуєш мене від прокляття
Ти сердцем, губами і чаєм.
Частуєш плаксиве маля
Цілунками поза всім часом.
Горнутися в твоє тепло,
У кучері можна всю вічність.
Під каву і фільм на Різдво
Краса заблистить першим снігом.
Горнутись, горнутись, горнутись —
Кричати без сенсу й упину.
Відлуння най котиться всюди,
З народження свого й до згину.
А знаєш, воно то так є:
Прокляття було і немає
На кухні вже вистиг наш чай
Лиш погляди нас зігрівають.
2018-11-18 22:39:34
8
1