Тобі пора йти

Man Vi

Трамвай зі скрекотом старця Доїжджає до твоєї зупинки Відкриваються двері із болем Заболіло у грудях Десь біля серця Тобі пора йти, це кінцева Я щасливий йду за тобою до виходу, В уяві тримаю за руку, Погладжую втомлену шкіру На повороті до веж із квартир, Що звизають до неба мов глисти Непевно сказала: "Мені пора йти" Я ж покликав на трохи присісти Сонце вечірнє гріло повіки Сліпило свідомість крізь твоє обличчя Так легко біля тебе думками летіти Але тобі пора йти Знаєш, я збрехав Мені було не по дорозі Я пішов далі по сусідній трамвайній колії Лиш встигла ти зникнути у під'їзді. 7.10.2022 (18:29)

2022-10-28 23:32:41

Інші вірші поета

Страх Резонанс Tomorrow Окрім нас

Інші поети

somewhere

@somewhere

R E

@Rocks_Eyha

Вікторія

@viktoriya_kiselova

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3664

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6359