Тобі пора йти
Трамвай зі скрекотом старця Доїжджає до твоєї зупинки Відкриваються двері із болем Заболіло у грудях Десь біля серця Тобі пора йти, це кінцева Я щасливий йду за тобою до виходу, В уяві тримаю за руку, Погладжую втомлену шкіру На повороті до веж із квартир, Що звизають до неба мов глисти Непевно сказала: "Мені пора йти" Я ж покликав на трохи присісти Сонце вечірнє гріло повіки Сліпило свідомість крізь твоє обличчя Так легко біля тебе думками летіти Але тобі пора йти Знаєш, я збрехав Мені було не по дорозі Я пішов далі по сусідній трамвайній колії Лиш встигла ти зникнути у під'їзді. 7.10.2022 (18:29)
2022-10-28 23:32:41
5
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8210
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2472