Тобі пора йти
Трамвай зі скрекотом старця
Доїжджає до твоєї зупинки
Відкриваються двері із болем
Заболіло у грудях
Десь біля серця
Тобі пора йти, це кінцева
Я щасливий йду за тобою до виходу,
В уяві тримаю за руку,
Погладжую втомлену шкіру
На повороті до веж із квартир,
Що звизають до неба мов глисти
Непевно сказала: "Мені пора йти"
Я ж покликав на трохи присісти
Сонце вечірнє гріло повіки
Сліпило свідомість крізь твоє обличчя
Так легко біля тебе думками летіти
Але тобі пора йти
Знаєш, я збрехав
Мені було не по дорозі
Я пішов далі по сусідній трамвайній колії
Лиш встигла ти зникнути у під'їзді.
7.10.2022 (18:29)
2022-10-28 23:32:41
5
0