N E Z A B U D K A
Man Vi
Привіт, о мила незабутко, Немов троянда пелюстки Ховаєш ти прекрасні руки, Чи то за листячком шипи? Хотів тобі я щось шепнути – Але біжиш, бо треба йти… Усе тримаєш при собі, Яка ж то скриня зі скарбами! І кожен день нові й нові Монети падають місцями. Обшиті зеленню трави, Мандрують десь тими світами.   Багато видно їх в очах, Принишкли в глибині усміхом. По них тягнутись? – біль і страх, Що причаяться в ранах тихо. І на устах, і на плечах Сидять-чекають твій-бо вихор. Дивлюсь – смієшся. Дуже добре! Радію, що в тобі є зірка, Що пелюсткове твоє море, Ані одна пелюстка сіра. Твоя душа аж наскрізь лунка, Моя Прекрасна Незабудка!
2018-10-26 05:27:39
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сніданок з Едемом
Дуже гарний вірш
Відповісти
2018-11-04 15:58:37
1
Man Vi
@Сніданок з Едемом дякую)
Відповісти
2018-11-04 16:01:15
1
Інші вірші поета
Реальність Було і немає Тиша бою Навчила
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15700
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2470