N E Z A B U D K A
Привіт, о мила незабутко, Немов троянда пелюстки Ховаєш ти прекрасні руки, Чи то за листячком шипи? Хотів тобі я щось шепнути – Але біжиш, бо треба йти… Усе тримаєш при собі, Яка ж то скриня зі скарбами! І кожен день нові й нові Монети падають місцями. Обшиті зеленню трави, Мандрують десь тими світами.   Багато видно їх в очах, Принишкли в глибині усміхом. По них тягнутись? – біль і страх, Що причаяться в ранах тихо. І на устах, і на плечах Сидять-чекають твій-бо вихор. Дивлюсь – смієшся. Дуже добре! Радію, що в тобі є зірка, Що пелюсткове твоє море, Ані одна пелюстка сіра. Твоя душа аж наскрізь лунка, Моя Прекрасна Незабудка!
2018-10-26 05:27:39
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сніданок з Едемом
Дуже гарний вірш
Відповісти
2018-11-04 15:58:37
1
Man Vi
Відповісти
2018-11-04 16:01:15
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8210
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2472